-
1 провіщати
= провісти́ти, прові`щувати1) (заранее, наперёд говорить о том, что будет) предска́зывать, предсказа́ть, предвеща́ть (только несоверш.), предрека́ть, предре́чь, провозвеща́ть, провозвести́ть, предвозвеща́ть, предвозвести́ть2) (объявлять, сообщать что-нибудь, давать знать о чём-нибудь) возвеща́ть, возвести́ть, провозвеща́ть, провозвести́ть, гласи́ть (только несоверш.) -
2 провіщати
= провіститиto portend, to herald; ( бути ознакою чогось) to betoken; to foretell, to prophesy; to predict -
3 провіщати
prowiszczatyдієсл. -
4 провіщати
მოსწავება, წინასწარმეტყველება -
5 провістити
док. див. провіщати -
6 провістити
см. провіщати -
7 провіщувати
см. провіщати -
8 მოსწავება
провіщати -
9 forudsige
провіщати -
10 дэллаллых
провіщення, провісництво, пророцтво К; дэллаллых эйле- провіщати, пророкувати К; пор. тэллаллых. -
11 zwiastować
провіщати, сповіщати -
12 prcsignify
і'провіщати, віщувати -
13 spå
провіщати; ворожити, гадати -
14 forecast
In1) передрікання, пророкування, провіщення2) передбачення, завбаченняIIv (past і p.p. forecast, forecasted)1) передрікати, пророкувати, провіщати2) передбачати, завбачати; робити прогноз, прогнозуватиto forecast weather — передбачати (прогнозувати) погоду
3) бути передвісткою (ознакою), передвіщати4) передбачати; мати хист провіщати* * *I n1) прогноз; пророкування2) передбаченняII v(forecast, forecasted [id])1) пророкувати, робити прогноз, прогнозувати2) служити ознакою, прикметою; передвіщати3) передбачати ( у плані); заздалегідь готуватися ( до чого-небудь) -
15 foretoken
Inпередвістя, прикмета, ознака; провістьIIvпровіщати, передвіщати; віщувати* * *I nознака, прикмета; провісникII vпередвіщати, пророкувати -
16 предвещать
предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.* * *несов.; сов. - предвест`ить1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти -
17 предвозвещать
предвозвестить1) сповіщати, сповістити наперед (заздалегідь) кого про що; оголошувати, оголосити, оповіщати, оповістити що;2) віщувати, провіщати, провістити; см. Предвещать. Предвозвещённый -1) сповіщений наперед (заздалегідь) про що; оповіщений, оголошений;2) провіщений; см. Предвещённый. -ться -1) сповіщатися, бути сповіщеним наперед (заздалегідь) про що; оповіщатися, оголошуватися, бути оповіщеним, оголошеним;2) см. Предвещаться.* * *несов.; сов. - предвозвест`ить1) ( кому - заранее возвещать) звіща́ти [напере́д], звісти́ти [напере́д] (кому), сповіща́ти [напере́д], сповісти́ти [напере́д] (кого, кому)2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти -
18 herald
1. n1) герольд2) вісник, провісникDaily H. — «Дейлі Геральд»
2. v1) повідомляти, оповіщати2) оголошувати про прибуття3) провіщати* * *I n1) icт. герольд2) вісник; (Herald) геральд ( у назвах газет)II vпіднес.1) повідомляти, сповіщати; вводити ( у покої)2) передвіщати -
19 провозвещать
провозвестить1) провіщати, провістити, (возвещать) возвіщати, возвістити; (прорекать) прорікати, проректи що кому. [Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.). Святую правду на землі і прорікали й розп'ялись за воленьку (Шевч.)]. Провозвещённый - провіщений, возвіщений, проречений;2) см. Оповещать, Оглашать.* * *несов.; сов. - провозвест`ить1) ( предсказывать) провіща́ти, провісти́ти2) ( торжественно объявлять) провіща́ти, провісти́ти; ( возвещать) звіща́ти, звісти́ти, сповіща́ти, сповісти́ти; ( провозглашать) проголо́шувати, проголоси́ти -
20 auspicate
v1) починати2) прославляти, відзначати початок (чогось)3) передвіщати, прорікати, провіщати* * *v2) прославляти, відзначати початок ( чого-небудь)3) пророкувати, передвіщати, провіщати
См. также в других словарях:
провіщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
провіщати — I = провістити (своєю появою, проявами, поведінкою, словами тощо вказувати на якісь зміни, події, що мають настати), провіщувати, передвіщати, передвістити, звіщати, звістити, віщувати, обіцяти, пророкувати, пророчити, прорікати, проректи II ▶… … Словник синонімів української мови
провіщати — а/ю, а/єш і рідко прові/щувати, ую, уєш, недок., провісти/ти, іщу/, істи/ш і рідко провіщува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) заст. Пророкувати (у 1 знач.). || поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ||… … Український тлумачний словник
провіщувати — I пров іщувати див. провіщати. II провіщув ати див. провіщати … Український тлумачний словник
провістити — див. провіщати … Український тлумачний словник
провіщання — я, с. Дія за знач. провіщати … Український тлумачний словник
провістити — див. провіщати … Словник синонімів української мови
звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… … Український тлумачний словник
віщати — а/ю, а/єш, недок., заст. 1) неперех., уроч. Казати щось значне, важливе. 2) перех. Віщувати (у 1 знач.), провіщати … Український тлумачний словник
передвіщати — а/ю, а/єш, недок., передвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., перех. і без додатка. 1) Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. 2) Бути ознакою наближення, настання чого небудь … Український тлумачний словник
призвіщати — а/ю, а/єш, недок., призвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., діал. Віщувати, провіщати … Український тлумачний словник
